Волонтер: свідомий вибір чи покликання

З 24 лютого всі ми та кожен окремо стали захисниками вітчизни: хтось пішов в ЗСУ, хтось створив загін тер.оборони, інші сформували надійний тил. Ці інші як раз і є волонтери.

Ефективний волонтер

І треба зазначити, що більшість волонтерів показують високу ефективність та віддачу. На просторах Інтернету навіть ходить жарт, якщо українцям сказати, що воїнам потрібна атомна бомба, то через пару годин вони її зберуть або знайдуть гроші, або знайдуть фахівців і перевізників, а ще через годину доставлять разом з чаєм в термосах і печивом.

А все чому? Тому що українці працьовиті, старанні, вмотивовані та наполегливі.

Проте, волонтерство – це добровільна, суспільно-корисна та безоплатна допомога. Волонтером може стати будь-хто, але не кожен готовий втратити себе, змінюючи світ на краще.

Щоб бути корисним й ефективним необов’язково працювати 24/7: як кажуть, треба працювати головою, а не з дев’ятої до шостої.

Отже, як стати ефективним волонтером?

1.    Мотивація. Досвід життя поза офісом, зміна сфери діяльності, знайомство з новими людьми, випробування себе та перевірка на міцність, захист інтересів людей або країни – ось що надає волонтеру сил. Просте бажання бути корисним або відчуття провини не можна віднести до дієвих стимулів стати волонтером. Як правило, вашого запалу тоді вистачить на місяць/два.

2.    Сфера інтересів. Перед тим, як хаотично допомагати – визначиться, що вам найбільше відгукується. Видів діяльності для волонтерів безліч: дехто допомагає армії, інші рятують тварин, хтось проводить навчання, а хтось опікується дітьми. Обирайте, що гармонійно вкладається у ваш внутрішній світ.  

3.    Розуміння суті роботи й допомоги. Може для когось стане несподіванкою, але волонтерство – це робота, а щоб зробити роботу добре треба вникнути в деталі. Коли ви приходите на нове місце робити, що ви спершу робите? Правильно, знайомитися з колективом, проходите підготовку (вивчаєте характеристики товара, контрагентів, систему продажів тощо) і задаєте питання.

В соц.мережах є картинка, де сидить хлопець у колі супер-героїв й питає, чим він може їм допомогти. Щоб не опинитися в такій ситуації, підготуйтеся до роботи волонтером: дізнайтеся, яка потрібна допомога, в чому є дефіцит, хто спеціалізується на цьому, як швидко треба надати допомогу.

4.    Окресліть часові рамки. Бути волонтером – це дорого. Ви витрачаєте найдорожчий в світі ресурс – це час, ви втрачаєте гроші, ви жертвуєте інтересами сім’ї заради суспільного блага. Але ви – людина з власними інтересами й цілями, яка має їсти, спати, а ще й дітей утримувати. Волонтерство – це не рабство, а тому подумайте, скільки часу ви готові приділити суспільству.

5.    Будьте на позитиві й вірте в себе. Ви даруєте доброту, ви змінюєте світ на краще, ви – красавчик. Волонтерство – це не піар, це не змагання, це не обов’язок. Ви нікому нічого не винні, окрім самого себе, вам не потрібно нікому нічого доказувати. Волонтерство – це поклик серця, ви вільні бути собою.

Як ви можете допомогти, ставши волонтером?

Зробіть перелік своїх навичок та ресурсів, які ви готові задіяти. Наприклад, у вас є:

-        Автомобіль для перевезення вантажів та людей;

-        Кімната, де можуть жити переселенці;

-        Вільний час, який можна присвятити іншим;

-        Зв’язки для вирішення питань сторонніх людей;

-        Спеціальні знання: іноземна мова, навички надання медичної допомоги тощо.

Не треба хвататися за все й відразу. Як правило, ефективний волонтер обирає один/два напрями діяльності. Краще прицільно волонтерити і бачити власний внесок, ніж розпорошувати зусилля та відчувати смуту, оскільки результати вашої діяльності залишаються непомітними навіть для вас самих. Начебто щось робив, витратив час, а згадати нема чого.

 Чого не можна робити волонтеру?

1.    Неможна одночасно витрачати і час, і гроші. Деяким волонтерам може здаватися, що їх внесок в загальну справу незначний, і вони починають витрачати власні кошти на купівлю необхідних для інших товарів. Запам’ятайте, волонтер витрачає час, а благодійник – гроші. Якщо ви передали гроші, ви – благодійник; якщо ви віддали речі – ви благодійник. Волонтери беруть цінності у благодійників, витрачають власний час на передачу цих цінностей людям у скруті.

2.    Волонтер не надає допомогу родичам й близьким. Принаймні, така допомога не вважається волонтерством.

3.    Волонтер не може ховатися від публічності, оскільки публічність та впізнаваність – це гарантії добропорядності волонтера.

Як волонтеру не вигоріти та не втратити себе?

Волонтери – теж люди. Вони втомлюються, можуть зневіритися у власних силах, розчаровуватися в людях та змінювати пріоритети й інтереси. А ще вони витрачають дуже багато сил, енергії й нервів, що неодмінно призводить до депресії та апатії.

Основними симптомами "вигорання" є:

- Емоційне виснаження, втрата енергії (зокрема фізичної), почуття безсилля, зношеності, спустошеності.

- Негативне ставлення до інших людей, дистанціювання від них, емоційні звинувачення тих людей, яким ти допомагаєш (тому що вони слабші за тебе й не можуть самостійно побороти труднощі), і тих благодійників, котрі не відгукнулися на твій запит.

- Зниження продуктивності праці, коли волонтер зосереджується на завданнях, а не на їхньому результаті.

Причиною вигорання, як правило, є не стільки фізична, як психологічна втома. Наприклад, ви пообіцяли додпомогти, але не встигли; взяли на себе зобов’язання, які не змогли виконати. В вас з’являється почуття провини, яке з’їдає вас зсередини. Або люди знахабніли і вже не просто чекають на допомогу від вас, а вимагають її, тупо вас експлуатуючи. Це роздратовує.

Як волонтер може знайти свій "дзен" під час стресу?

1.    Може це банально прозвучить, регулярно їжте та міцно спить. Щоб спасати всесвіт, ви маєте бути сильні. Вас є кому підстрахувати, ви не єдиний в країні волонтер, тому сміливо дозволяйте собі відпочивати.

2.    Не тримайте емоції у собі, дайте почуттям виплеснутися. Вам просто необхідна емоційна розрядка.

3.    Не докоряйте собі, якщо щось не вийшло, не треба рвати на собі волосся. Може, ви якось не так повели себе (і це не катастрофа), а може, людина погано себе почувала й ненароком вас образила. Зараз усі на нервах, такі часи. Частіше пробачайте себе та інших.

4.    Нікому не нав'язуйте свою допомогу, інакше людина почне сприймати ваші дії як належне, що саме собою розуміється. Запропонуйте допомогу, але не засмучуйтесь, якщо немає відгуку.

І за будь-яких обставин любіть життя й кайфуйте від того, що воно в вас є.

P.S. Прочитати про роботу волонерів у Україні